- доведений
- [дове/деинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
доведений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доводити 1 4), 6). || дове/дено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
доведений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
науково доведений — дієприкметник з прислівником … Орфографічний словник української мови
споєний — 1 дієприкметник доведений до сп яніння; доведений до алкоголізму споєний 2 дієприкметник скріплений … Орфографічний словник української мови
відточений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до відточити. || відто/чено, безос. присудк. сл. 2) прикм., перен. Доведений до граничної чіткості, завершеності, досконалості … Український тлумачний словник
гарячий — а, е. 1) Який має високу температуру; сильно нагрітий. || у знач. ім. гаря/че, чого, с. Гаряча страва, їжа (перев. про перші страви). || Жаркий, палючий. || перен. Про яскраву барву, відтінок. •• Впійма/ти на гаря/чому застати на місці злочину,… … Український тлумачний словник
готовий — гото/в, а, е. 1) Який зробив необхідне приготування, підготувався до чого небудь. 2) на що і з інфін. Який висловлює згоду, схильний до чого небудь або виявляє бажання зробити що небудь. || звичайно з інфін. Який знаходиться в стані, близькому до … Український тлумачний словник
грайндкор — у, ч., муз. Прямолінійний хард, доведений до важкої, екстремальної форми, який згодом увібрав елементи дез металу … Український тлумачний словник
доведеність — ності, ж. Абстр. ім. до доведений … Український тлумачний словник
довідний — а/, е/. 1) Який служить для доводу, підтвердження якоїсь істини. Довідний аргумент. Довідний приклад. 2) Який може бути доведений. Довідне положення … Український тлумачний словник